Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
засвіти́тися[засв'ітитиес'а]-в'ічус'а, -в'ітиес':а, -в'ітиец':а, -в'іт'ац':а; нак. -в'ітис'а, -в'іт'іц':а
(засвічуся, засвітишся) док.; крим., міл. Виявити, видати себе. Дратує, коли "наркоту" просять продати незнайомі люди. Страшенно боюся засвітитися у ментів (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 212; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 366.... смотреть
ЗАСВІТИ́ТИСЯ² див. засві́чуватися².
{засвіти́тиеса} -вічу́са, -ві́тиес:а, -ві́тиец:а, -ві́тац:а; нак. -віти́са, -віті́ц:а.
засвіти́тися дієслово доконаного виду
див. засвічуватися.