ЗМОТАТИ

змо́тувати / змота́ти ву́дки (ву́дочки). Швидко іти геть, тікати.— Ну, змотуй вудки,— сказав Штукаренко телефоністу.— А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (С. Голованівський); — Отак кожного разу. Вигепаєш (викопаєш) окоп по шию, цілу ніч сорочка не просихає, а вранці команда: “Відступати”. Змотуй, значить, вудочки (Григорій Тютюнник); — Змотуєш вудочки? — прискалив він (Кривцун) око. — А хто називав мене обивателем, цікаво б знати? А тепер обиватель зостається вколювати, а передова частина дає драла (П. Загребельний).