Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ ... смотреть
МО́ВИТИ, влю, виш; мн. мо́влять; недок. і док., що і без прям. дод.Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати.– Ой ви, діти – квіти наші! Наварю ... смотреть
-влю, -виш; мн. мовлять; недок. і док., перех. і без додатка. Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати. •• До слова мовити у знач. вставн. сл.... смотреть
-влю, -виш; мн. мовлять; недок. і док. , перех. і без додатка.Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати.До слова мовити у знач. вставн. сл. ... смотреть
I【未】1) 说, 说话2) 说出; 谈论; 发言Не мовлячи слова 一言未发, 一声没吱II【未】 (被) 说, 表示, 说的是
мо́вити[мовиетие]моўл'у, -виеш, моўл'ат'; нак. моў, моўтеи
[mowyty]дієсл.mówić
To say, to tellтак би мовити — so to say
Мо́вити, мо́влю, -виш, -влять; мов, мо́вмо, мо́вте; мо́влячи
говорити, казати, кн. висловлюватися, р. мовляти; (на вічу) промовляти.
див. говорити; сказати
{мо́виетие} мо́ўлу, -виеш, мо́ўлат; нак. моў, мо́ўтеи.
1) несов. говорить 2) сов. сказать; фольк. молвить
-влю, -виш mówić правду ~ (мовлячи) prawdę mówiąc
мо́вити дієслово недоконаного і доконаного виду
Казаць
казаць
казаць