НАДИМАТИ

надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Хижняк); Галина Потапівна надула губи, бо на педраді дали їй останній підписать протокол (М. Рильський). наду́ти гу́бки (губеня́та). Женя надула губки й пестливо насупилась (С. Васильченко); — А що за преліниві дівчата,— дума собі (Галя), надувши губенята з серця (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Виражати зверхність, поважність; пишатися, зазнаватися. Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Я. Щоголів); Відчувши небувалу увагу, він надув губи й мовчки стежив за дідом (Д. Косарик).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

НАДНОСИТИ →← НАДЕРТИ

Смотреть что такое НАДИМАТИ в других словарях:

НАДИМАТИ

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об'ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, за... смотреть

НАДИМАТИ

НАДИМА́ТИ див. надува́ти.

НАДИМАТИ

див. надувати 1).

НАДИМАТИ

роздимати, роздувати; (груди) випинати, (губи) закопилювати; п! НАДУВАТИ.

НАДИМАТИ

див. настовбурчувати

НАДИМАТИ

Надима́ти, -ма́ю, -ма́єш

НАДИМАТИ

надима́ти дієслово недоконаного виду

НАДИМАТИ

див. надувати 1).

НАДИМАТИ

вздува́ть, раздува́ть

НАДИМАТИ

см. надувати

НАДИМАТИ СЕ

вздува́ться, вспуха́ть

T: 138