НАКЛЕПАТИ

нам’я́ти (фам. наклепа́ти) / намина́ти ши́ю (поти́лицю) кому. Побити кого-небудь за щось. Намну я тобі шию, коли зустрінемося (Ю. Яновський); (Горпина:) Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй .. так наклепала потилицю отим кошиком, що вона пам’ятала б до нових віників (І. Нечуй-Левицький).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

НАКОЛОТИТИ →← НАКЛЕЇТИ

Смотреть что такое НАКЛЕПАТИ в других словарях:

НАКЛЕПАТИ

ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), С... смотреть

НАКЛЕПАТИ

I див. наклепувати I.II див. наклепувати II.наклепка-и, ж. 1) тільки наклепка. Дія за знач. наклепати і наклепувати I. 2) Те, що наклепане; наклепана ... смотреть

НАКЛЕПАТИ

НАКЛЕПА́ТИ¹ див. накле́пувати¹.НАКЛЕПА́ТИ² див. накле́пувати².

НАКЛЕПАТИ

наклепа́ти[наклеипатие]-айу, -айеиш і -епл'у, -еплеиш, -епл'ут'; нак. -ай, -айтеи і -пли, -пл'іт'

НАКЛЕПАТИ

1) (на когось) to calumniate, to slander, to asperse, to defame, to libel, to malign; to cast aspersion (upon)2) див. наклепувати

НАКЛЕПАТИ

наклепа́ти 1 дієслово доконаного виду наклепати, виготовити в якійсь кількості; відточити наклепа́ти 2 дієслово доконаного виду звести наклеп

НАКЛЕПАТИ

{наклеипа́тие} -а́йу, -а́йеиш і -е́плу, -е́плеиш, -е́плут; нак. -а́й, -а́йтеи і -пли́, -плі́т.

НАКЛЕПАТИ

I див. наклепувати I.II див. наклепувати II.

НАКЛЕПАТИ

наклепа́ти:◊ накле́пати по мо́рді → "морда"

НАКЛЕПАТИ

техн. наклёпывать

T: 28