ОБРІК

обрі́к гра́є в кому, жарт. Хтось занадто веселий, бадьорий, життєрадісний і т. ін. — Робота в тебе, як в огні горить, тільки наймити чогось з тіла спали.— Ото й добре!..— Не буде в них обрік грати, будуть слухняніші та смирніші (І. Нечуй-Левицький).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ОБРАТИ →← ОБРІЗУВАТИ

Смотреть что такое ОБРІК в других словарях:

ОБРІК

СІ́ЧКА (дрібно посічена солома для годівлі худоби), РІ́ЗКА, ОБРІ́К (з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней). Юхим випряг коней, насипав їм у жолоби... смотреть

ОБРІК

ОБРІ́К¹, ро́ку, ч., розм.Дрібно посічена солома з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней.Чорні очі, пора спати, Завтра рано треба встати, Коникові об... смотреть

ОБРІК

I -року, ч., розм.Дрібно посічена солома з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней. II -року, ч., заст.Урочиста обіцянка, клятва, моральне зобов'язан... смотреть

ОБРІК

імен. чол. родувід слова: обректи(ся)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: обрікши

ОБРІК

I -року, ч. , розм. Дрібно посічена солома з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней.II -року, ч. , заст. Урочиста обіцянка, клятва, моральне зобов'яз... смотреть

ОБРІК

обрі́к 1 іменник чоловічого роду корм для коней розм. обрі́к 2 іменник чоловічого роду клятва рідко

ОБРІК

Обрі́к, обро́ку, в -ці; -ро́ки, -ків

ОБРІК

обрік, -року

ОБРІК

фураж

T: 179