Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чог... смотреть
прониза́ти[прониезатие]-иежу, -нижеиш; нак. -иежи, -иеж'іт'
недок. пронизувати, док. пронизатиto pierce, to transfix; to run through; (чимсь гострим) to spit; (списом) to spear
ПРОНИЗА́ТИ див. прони́зувати.
Пронизати См. Пронизувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 474.
див. пронизувати.
【完】 见 пронизувати
{прониеза́тие} -иежу́, -ни́жеиш; нак. -иежи́, -иежі́т.
прониза́ти дієслово доконаного виду
астр.; физ.; техн. пронизывать
див. пронизувати.
сов. от пронизувати