Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ ... смотреть
розійти́ся[роз'ійтис'а]-йдус'а, роуз'ійдеис':а, роуз'ійдеиц':а, роуз'ійдуц':а; мин. -йшоўс'а, -йшлас'а; нак. -йдис'а, -йд'іц':а
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: розійшовшисьдив. розходитисяразойтисьДеепричастная форма: разойдясь
[rozyjtysja]дієсл.rozejść się
-йдуся, -йдешся rozejść (się), rozłączyć (się) ~ з дружиною (з чоловіком) rozejść się z żoną (z mężem) народ розійшовся ludzie się rozeszli zob. розходитися... смотреть
РОЗІЙТИ́СЯ див. розхо́дитися.
див. розходитисярозійдись! — move on!
Розійтися См. Розіходитися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 46.
{розійти́са} -йду́са, роузі́йдеис:а, роузі́йдеиц:а, роузі́йдуц:а; мин. -йшо́ўса, -йшла́са; нак. -йди́са, -йді́ц:а.
див. розходитися.
див. рватися; сердитися
【完】 见 розходитися
Розійти́ся, -зійду́ся, -зі́йдешся, -дуться
розійти́ся дієслово доконаного виду
техн. расщеливаться, расходиться
див. розходитися.
сов. от розходитися I