Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
РОЗГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. розгу́блять: док.1. що. Втрачати все або багато чого-небудь, ненароком, через неуважніс... смотреть
-юю, -юєш, недок., розгубити, -гублю, -губиш; мн. розгублять; док., перех. 1) Втрачати все чи багато чого-небудь, ненароком, через неуважність або від... смотреть
-юю, -юєш, недок. , розгубити, -гублю, -губиш; мн. розгублять; док. , перех. 1》 Втрачати все чи багато чого-небудь, ненароком, через неуважність або ... смотреть
недок. розгублювати, док. розгубитиto lose, to mislay (many things)
Розгу́блювати, -блюю, -блюєш; розгуби́ти, -блю́, -биш, -блять
несов. - розгублювати, сов. - розгубити растеривать, растерять
розгу́блювати дієслово недоконаного виду
-юю, -юєш gubić, tracić zob. розгубити