Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось... смотреть
Він і не вмився до неї.Він не гідний її.Умив руки від нього, як Пилат від Христа.Зробив чоловікові найбільшу кривду ще й удає невинного. Умивання рук у... смотреть
УМИ́ТИ див. умива́ти.
див. умивати.
【完】 见 умивати
див. умивати
Уми́ти, уми́ю, уми́єш; уми́й, уми́йте
уми́ти дієслово доконаного виду
див. умивати.
сов. от умивати
cro umiti se укр вмитися