Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ... смотреть
ЦВІ́РКАТИ, аю, аєш, недок.1. Те саме, що цвірі́нькати 1, 2.– Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня й доктор виїжджають позавтра вже зовсім! – Знаю! .. В на... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1) Те саме, що цвірінькати 1), 2). 2) розм.Спльовувати крізь зуби; чвиркати. 3) розм., рідко. Те саме, що цвікати.
-аю, -аєш, недок. 1》 Те саме, що цвірінькати 1), 2).2》 розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати.3》 розм. , рідко. Те саме, що цвікати.
несов. - цвіркати, сов. - цвіркнути 1) стрекотать, застрекотать; трещать, затрещать 2) (о птицах) чирикать, чирикнуть, разг. чиликать, чиликнуть 3) плевать сквозь зубы... смотреть
(- пташку) ЦВІРІНЬКАТИ, теркотіти, теркотати; (- цвіркуна) сюрчати; (крізь зуби) спльовувати, цикати, циркати; (в очі) цвікати; цвірчати, цвіркотати, цвіркотіти.... смотреть
[cwirkaty]дієсл.ćwierkać
цві́ркати вул. вести порожні балачки (ст)◊ цві́ркати в о́чи вул. дорікати; сварити, ганьбити (ст)
див. говорити; лити; цвірінькати
Цві́ркати, -каю, -каєш = чви́ркати
цві́ркати дієслово недоконаного виду
цьвірінькати