ВИСИСАТИ

висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський); “Рахіра або земля”. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); — Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський); // Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т. ін. — Уб’ю гадюку, уб’ю змію!.. Вона (Оксана) з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. — По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний); Ольга підводиться, розправляє спину і о ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця. 1. Сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати. З якої ж би речі вона стала їй, Гаїнці, брехати? Не з пальця ж і вона виссала те, що казала! Щось же воно та є (Б. Грінченко); — Підкріпи, друже, свою розповідь власноручним підписом.— Для чого? — здивувався я.— Щоб не подумали, ніби я все це з пальця висмоктав,— відказав Гавриш (М. Ю. Тарновський); — Оце вам звичаї, самі ростуть із вдачі народу, з традицій його, із душі, а то вигадують, висмоктують із пальця різні бездушні псевдообряди (О. Гончар). ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця. Цілі череди неіснуючих корів і бичків, сотні тисяч виссаних з пальців свиней та овець мандрували із звіту в звіт, щоб лягти потім в переможні реляції (А. Дімаров); — Рубен багато знав про партизанів, а тут відомості з пальця висмоктані німецькими пропагандистами (П. Автомонов). 2. Б