ДІСТАВАТИ

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу). дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) з-під землі́. Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він (Кармель), здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); (Кирило:) Хіба такий (як Храпко) не одкопає (діла)? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний). під земле́ю ви́рве. — Заруба дістане (мотор). То такий, що під землею вирве (В. Кучер). діста́ти / дістава́ти нагі́нки від кого і без додатка. Бути вилаяним, гостро покритикованим ким-небудь за щось. Чесно трудиться Порфир.., не дає лінуватись і своєму підручному.., і найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без того, щоб він не дістав нагінки від комишанця (О. Гончар). діста́ти / дістава́ти по зуба́х від кого і без додатка, грубо. Зазнати невдачі, поразки у боротьбі, у бою тощо. Повторити наступ вони (фашисти) наважились аж через півтора місяця і знову, як відомо, дістали по зубах (З газети). діста́ти / дістава́ти прочуха́на від кого і без додатка. Бути битим, покараним за якусь провину. Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: “Обшарпанець ти ..” (І. Сенченко); Отут і дістає він (школяр) такого прочухана, що весь у смугах додому іде (Ю. Мушкетик). діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко). діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Гжицький); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Ю. Яновський). діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня (Марія Башкирцева) у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко). 2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми (грецькі василіки) розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університ куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.). На всьому видимому просторі, скрізь, до самого обрію. Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко); Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький); Навколо, куди сягає зір,— все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети); // Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня); Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький). як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а .. нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська). куди́ о́ко не сягне́. Десь далі там, куди око звідси не сягне, на всіх напрямах ця суперпробка з кожною хвилиною тільки росте й росте (О. Гончар).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ДІСТАВАТИСЯ →← ДІРЯВИЙ

Смотреть что такое ДІСТАВАТИ в других словарях:

ДІСТАВАТИ

ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКР... смотреть

ДІСТАВАТИ

-стаю, -стаєш; наказ. сп. діставай; недок., дістати, -ану, -анеш; наказ. сп. дістань; док., перех. 1) Брати, витягувати що-небудь звідкись. 2) Дотягую... смотреть

ДІСТАВАТИ

ДІСТАВАТИ – ЗДОБУВАТИ – ОТРИМУВАТИ, ОДЕРЖУВАТИДіставати, -таю, -таєш, дістати. Крім іншого, вживаються у значенні "здобувати, відшукувати що-небудь, до... смотреть

ДІСТАВАТИ

-стаю, -стаєш; наказ. сп. діставай; недок. , дістати, -ану, -анеш; наказ. сп. дістань; док. , перех. 1》 Брати, витягувати що-небудь звідкись.2》 Дот... смотреть

ДІСТАВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: дістававши, дістаючиполучатьДеепричастная форма: получая дієсл. недокон. виду (що робити?)Діє... смотреть

ДІСТАВАТИ

недок. діставати, док. дістати1) to fetch; (виймати) to take out; (брати звідкись) to get (out of), to take (out of); (знімати) to get (from)2) (доторк... смотреть

ДІСТАВАТИ

【未】1) 拿出, 取出Діставати книжку з портфеля 从皮包里取出来2) 够到, 碰到, 接触到Діставатирукою до стелі 手够到天花板3) 弄到, 搞到, 得到, 获得Діставати квиток у театр 搞到一张戏票4) 收到, 接到, 遭... смотреть

ДІСТАВАТИ

несов. - діставати, сов. - дістати 1) (до кого, до чего и чего) доставать, достать 2) (кого, что) доставать, достать; разг. заполучать, заполучить; приобретать, приобрести 3) (от кого-н.; о состоянии, звании и т.п.; подвергаться чему-н.) получать, получить; извлекать, извлечь (о положительных результатах); несов. перен. черпать діставати у спадщину — получать, получить в наследство, наследовать, унаследовать... смотреть

ДІСТАВАТИ

(звідки) брати, витягати: (рукою) досягати; (дані) здобувати, відшукувати; (листи) одержувати, отримувати: (насолоду) мати; (грипу) підхоплювати, захворювати на, заражатися чим; (енергію) видобувати, виробляти; ЖМ. вистачати, ставати; док. ДІСТАТИ, (у пику) зловити, спіймати.... смотреть

ДІСТАВАТИ

Одержувати, одержати, отримувати, отримати, видобувати, видобути, повидобувати, здобувати, здобути, поздобувати, роздобувати, роздобути, набувати, набу... смотреть

ДІСТАВАТИ

що (ставати власником чогось) здобувати, розм.: прихоплювати, прихвачувати; док.: (брати очікуване) одержати, отримати, (здобути щось у праці, навчанні, як наслідок — нагорода) заробити, здобути, заслужити, уроч. удостоїтися.... смотреть

ДІСТАВАТИ

(-аю, -аєш) недок., кого; мол., крим.; несхвальн. Нав'язливо чіплятися до когось, набридати комусь, втомлювати когось. І тут Славко Маленький почав їх діставати (В. Канюс, Сентиментальний блюз). БСРЖ, 165; ПСУМС, 22.... смотреть

ДІСТАВАТИ

Дістава́ти, -стаю́, -стає́ш; діста́ти, -ста́ну, -неш чого; діста́нь, -та́ньмо, -та́ньте

ДІСТАВАТИ

дієсл.dostawać

ДІСТАВАТИ

дістава́ти дієслово недоконаного виду

ДІСТАВАТИ

Dra ut; skaffa

ДІСТАВАТИ

-таю, -таєш dostawać, otrzymywać

ДІСТАВАТИ

Атрымаць

ДІСТАВАТИ

извлекать (доставать ещё)

ДІСТАВАТИ

შოვნა; ამოღება

ДІСТАВАТИ

атрымаць

ДІСТАВАТИ

атрымаць

T: 146