ДІСТАВАТИ

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу). дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) з-під землі́. Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він (Кармель), здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); (Кирило:) Хіба такий (як Храпко) не одкопає (діла)? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний). під земле́ю ви́рве. — Заруба дістане (мотор). То такий, що під землею вирве (В. Кучер). діста́ти / дістава́ти нагі́нки від кого і без додатка. Бути вилаяним, гостро покритикованим ким-небудь за щось. Чесно трудиться Порфир.., не дає лінуватись і своєму підручному.., і найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без того, щоб він не дістав нагінки від комишанця (О. Гончар). діста́ти / дістава́ти по зуба́х від кого і без додатка, грубо. Зазнати невдачі, поразки у боротьбі, у бою тощо. Повторити наступ вони (фашисти) наважились аж через півтора місяця і знову, як відомо, дістали по зубах (З газети). діста́ти / дістава́ти прочуха́на від кого і без додатка. Бути битим, покараним за якусь провину. Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: “Обшарпанець ти ..” (І. Сенченко); Отут і дістає він (школяр) такого прочухана, що весь у смугах додому іде (Ю. Мушкетик). діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко). діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Гжицький); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Ю. Яновський). діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня (Марія Башкирцева) у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко). 2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми (грецькі василіки) розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університ куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.). На всьому видимому просторі, скрізь, до самого обрію. Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко); Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький); Навколо, куди сягає зір,— все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети); // Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня); Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький). як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а .. нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська). куди́ о́ко не сягне́. Десь далі там, куди око звідси не сягне, на всіх напрямах ця суперпробка з кожною хвилиною тільки росте й росте (О. Гончар).