ДИБА

хоч на ди́бу, зі сл. гото́вий. На будь-які випробування, неприємності; на все. Заради своєї Ліни батько готовий хоч на дибу, нічого для неї не шкодує (О. Гончар).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ДИБКИ →← ДЗЕРКАЛО

Смотреть что такое ДИБА в других словарях:

ДИБА

КОЛОДКИ́ (КОЛО́ДКА рідше) (масивні дерев'яні пристрої, які надівали колись на ноги, руки й шию в'язня), КОЛО́ДИ (КОЛО́ДА рідше), ДИ́БИ (ДИ́БА рідше) (н... смотреть

ДИБА

I -и, ж., іст.1) Середньовічне знаряддя катувань. 2) перев. мн. Колода, яку накладали на ноги або руки арештанта. II див. диби.III присл.Те саме, що д... смотреть

ДИБА

ДИБА Шелк. Синоним: Ефак. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов..

ДИБА

ди́ба 1 іменник жіночого роду знаряддя катувань ди́ба 2 іменник жіночого роду одна з двох жердин з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини частіше вживається у множині ди́ба 3 прислівник дибом незмінювана словникова одиниця... смотреть

ДИБА

I -и, ж. , іст. 1》 Середньовічне знаряддя катувань.2》 перев. мн. Колода, яку накладали на ноги або руки арештанта.II див. диби.III присл. Те саме,... смотреть

ДИБА

імен. жін. родуіст.дыба

ДИБА

ДИБКИ пр., (ставати) цапа, дибом, сторч, сторчма, стійма, дубом, дуба, дубала, навдибки.

ДИБА

(катів.) колода, катівня

ДИБА

див. сторчма

ДИБА

Опорний стовп колодязного журавля.

ДИБА

1) сущ. ист. дыба 2) нар. дыбом

T: 80