ДОЖИТИ

дожива́ти / дожи́ти (свого́) ві́ку. Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. — Доживаєш (Андрію) віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський); — Смола кипить .. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський); Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд); Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе! .. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок). дожива́ти / дожи́ти вік. Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий); — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він (Мефодій Кулик) вдарив себе по шиї! — На волі хочу вік дожити! (О. Гончар).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ДОЗА →← ДОЖИВАТИ

Смотреть что такое ДОЖИТИ в других словарях:

ДОЖИТИ

ДІЙТИ́ до чого (до певного стану, якихось обставин, перев. несприятливих), ДІЖДА́ТИ чого, ДІЖДА́ТИСЯ чого, ДОЧЕКА́ТИСЯ (ДОЧЕКА́ТИ рідше) чого, ДОЖИ́ТИ,... смотреть

ДОЖИТИ

недок. доживати, док. дожити1) (досягати певного віку) to live till, to live to see; to attain, to reachдожити до глибокої старості — to reach a great ... смотреть

ДОЖИТИ

Без гріху та сміху дожив я віку.І не грішив і не веселився ще у своїм життю.Хто не доживе, той долежати мусить.Жартують з такого, що пророкує собі скор... смотреть

ДОЖИТИ

дожи́ти[дожитие]-иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. -иў, -иела; нак. -иеви, -иев'іт'

ДОЖИТИ

Дожи́ти, доживу́, доживе́ш, доживе́, доживе́мо́, доживе́те́, доживу́ть; доживи́, -ві́м, -ві́ть

ДОЖИТИ

див. доживати.

ДОЖИТИ

{дожи́тие} -иеву́, -иеве́ш, -иевеимо́, -иевеите́; мин. -и́ў, -иела́; нак. -иеви́, -иеві́т.

ДОЖИТИ

【完】 见 доживати

ДОЖИТИ

-живу, -живеш dożyć; doczekać się

ДОЖИТИ

дожи́ти дієслово доконаного виду

ДОЖИТИ

див. доживати.

ДОЖИТИ

сов. от доживати

T: 134