Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВ... смотреть
дму, дмеш і дую, дуєш; мин. ч. дув, дула, дуло; мн. дули; наказ. сп. дми, дмім{о}, дміть; недок. 1) неперех.Гнати, нести, рухати струмені повітря; вія... смотреть
дму, дмеш і дую, дуєш; мин. ч. дув, дула, дуло; мн. дули; наказ. сп. дми, дмім[о], дміть; недок. 1》 неперех. Гнати, нести, рухати струмені повітря;... смотреть
Дмухати, дмухнути, дмухнути, видмухувати, видмухати, повидмухувати, задмухувати, задмухувати, задмухати, позадмухувати, зідмухувати, зідмухати, позідму... смотреть
ду́ти 1. шк. підказувати (ст)2. муз. співати, підспівувати (ст): Сяська була шибеник, а я не сміла. Вона “дула” сопранам, а я – альтам так, що ми співали в другому або в третьому ряді, бігали до тих, що мали тенденцію денотувати, і приспівували їм. Для нас був третій ряд, а радше прогалина між дівочими і хлоп'ячими голосами, щоб ми могли свобідно підбігати до слабших слухом (Коць) 3. вул. іти (ср, ст): Я? Маю час. А тато зараз дує до роботи? (Нижанківський)... смотреть
Будеш дути, на неоднакові нути.Будеш тяжко бідувати.Хто не хоче дути на горяче, той буде дути на боляче.Хто не хоче бути осторожним перед шкодою, той п... смотреть
【未】1) 刮, 吹Вітер дує 刮风2) (无人称) 吹来(指冷空气)Дує з вікна 窗户透风2) (用嘴) 吹
[duty]дієсл.1) dąć2) dmuchać
(- вітер) віяти; (ротом) дмухати, хухати; У ФР. вдувати, надувати, надимати, піддувати, задувати, видувати, видимати; (- черево) здувати, здимати.
несов. - дути, сов. - дунути; (дую, дуєш и дму, дмеш) дуть, дунуть; несов. безл. тянуть (о струе воздуха)
Ду́ти, дму, дмеш, дме, дмуть; дми, дміть; дув, ду́ла
дму, дмеш dąć; dmuchać zob. дунути
ду́ти дієслово недоконаного виду
To blow
Дзьмуць
Blåsa
Blåse
Blæse
ბერვა; ქროლა
техн. дуть
дзьмуць
дзьмуць
дуть
сердитися
Дмухати на вогонь
Дмухати на вогонь
1) надува́ться, раздува́ться 2) ду́ться