ЗАКУРІТИ

аж (ті́льки) закури́ть (закури́ться), з дієсл., безос. Дуже швидко. Мати стращає, що я змерзну. І чого б я змерз? Та я як чкурну, аж закурить! (Панас Мирний); — Переночуйте ви тут, а завтра .. курнемо в село так, що аж закуриться (І. Франко); // Дуже швидко зникнути. От він і сів на бричку: “торкай” — і тільки закурилось (А. Свидницький).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ЗАКУРІТИСЯ →← ЗАКРУЧУВАТИ

Смотреть что такое ЗАКУРІТИ в других словарях:

ЗАКУРІТИ

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАД... смотреть

ЗАКУРІТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: закурівшизакоптетьДеепричастная форма: закоптев

ЗАКУРІТИ

I 1) поднять пыль, запылить 2) (перен. быстро побежать, поехать) разг. махнуть, вихрем полететь, (откуда) вихрем вылететь 3) (о вьюге) замести, завьюжить II закоптиться, закоптеть... смотреть

ЗАКУРІТИ

див. закурити II.

ЗАКУРІТИ

закурі́ти дієслово доконаного виду форми 'закуріє', 'закуріють' вживаються рідко

ЗАКУРІТИ

Закурі́ти, -курю́, -ри́ш; закурі́в, -рі́ла (закури́тися)

ЗАКУРІТИ

див. тікати

ЗАКУРІТИ

див. закурити II.

T: 139