Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., ... смотреть
недок. звалювати, док. звалити1) (валити) to knock down, to knock over; to tumble down; (скидати) to throw down, to dropзвалити дерево — to fell a tree... смотреть
(-лю, -лиш) док. 1. (звідки); крим., тюр. Здійснити втечу з колонії. БСРЖ, 526; СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 318. 2. (звідки, куди); крим., мол. Піти, поїхати звідкись, кудись. І ми звалимо за бугор. Звалимо, розумієш? (А. Кокотюха, Шлюбні ігорища жаб); адже ми разом росли / намагаючись таки вирости / щоб одного разу після їжі / звалити з усіх майстерень і спортзалів / совка (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 526.... смотреть
[zwałyty]дієсл.zwalić
див. звалювати.
【完】 见 звалювати
Ссунуцьшуснуць
техн. повалить (свалить ещё), сваливать
звали́ти дієслово доконаного виду
-лю, -лиш zwalić, obalić
див. звалювати.
ссунуцьшуснуць
сов. от звалювати
ссунуць шуснуць