Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: згорівши1. знищитися вогнем2. сгинути вiд пекучого сонця, засухи3. сгнити, зіпрiтипiд ... смотреть
недок. згоряти, згорати, док. оріти1) to burn out (away, down), to be burnt downзгоріти до пня — to burn to ashes2) перен. to burn (with)згоріти від со... смотреть
(-рю, -риш) док.; крим. Бути затриманим на місці злочину. Спеціалізуючись на курортах, крадій свого часу "згорів" у Сочі (УМ, 14.06.2001). БСРЖ, 530; СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 325.... смотреть
див. згоряти.
-рю, -риш spalić się, spłonąć згоріти від сорому spłonąć (spalić się) ze wstydu
Згорі́ти, див. згоря́ти
【完】 见 згоряти
див. горіти
згорі́ти дієслово доконаного виду
див. згоряти.
техн.; физ. сгорать
сов. от згорати
засоромитися