Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
БЛУКА́ТИ (ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь); БРОДИ́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТ... смотреть
БЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Ходити, їздити і т. ін. без певної мети і напрямку.В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле б... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1) Ходити, їздити і т. ін. без певної мети і напрямку. || Ходити, їздити навмання, не знаючи шляху, напрямку; блудити. || Їздити сві... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1》 Ходити, їздити і т. ін. без певної мети і напрямку.|| Ходити, їздити навмання, не знаючи шляху, напрямку; блудити.|| Їздити світо... смотреть
(рухатися, не знаючи дороги) блудити, розм. плутати, плутатися, кружляти, розм.: (без певної мети) волочитися, тинятися, вештатися, плентатися, сновигати, (не знаходити собі пристановища) мотатися, лазити, хилятися, (ніби шукаючи) никати, мишкувати, поблажл. бурлакувати, тулятися, зневажл. бродяжити, тягатися, швендяти, шлятися// ходити манівцями.... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: блукавши, блукаючиблуждатьДеепричастная форма: блуждая
To wander, to rove (about), to roam, to stroll, to rambleйого погляд блукав — his eyes roved aboutдумки його блукають — his mind wanders
(без мети) вештатися, тинятися, валандатися, шастати, швендяти; (не знаючи дороги) блудити, ходити манівцями, д. блудом ходити; (у світах) мандрувати, блукати світами; (в пошуках істини) помилятися, хитатися; п! СНОВИГАТИ.... смотреть
[błukaty]дієсл.błądzić, błąkać się
блуждать; бродить; скитаться (странствовать); слоняться (без дела); плутать (в поисках дороги)
див. блудити; іти; тинятися; ходити
【未】 徘徊, 流浪, 游荡
Блукацьвандраваць
Блука́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є
блука́ти дієслово недоконаного виду
-аю, -аєш błąkać się, błądzić
Vandra
Vandre
Vandre
блукацьвандраваць
матем.; физ. блуждать
блукаць вандраваць
ბოდიალი, ხეტიალი