дава́ти / да́ти зуботи́чину кому і без додатка, згруб. Бити кого-небудь, розправлятися з кимсь. Білоруські партизани дали добру зуботичину гітлерівцям (З газети). да́ти зуботи́чин. Москва їм (фашистам) таких зуботичин дала, — Тікали, знамена покинувши, штаби (І. Нехода).