Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВА́РТО присудк. сл. (про доцільність, доречність якоїсь дії тощо), ВАРТ, ДОРЕ́ЧНО, ДОЦІ́ЛЬНО, ЛИ́ЧИТЬ, ГОДИ́ТЬСЯ, НЕ ВА́ДИТЬ, НЕ ЗАВА́ДИТЬ, ГО́ЖЕ, НЕ З... смотреть
ЛИ́ЧИТИ, ить, недок.1. кому, чому. Гармоніювати із зовнішністю; бути до лиця.До зблідлого личка, чорного волосу і темних очей так їй личили запашні фіа... смотреть
1) to become, to befit, to beseem, to be fittingне личити — to misbecome, to be unbeseeming, to ill beseemвам не личить так робити — it ill beseems you... смотреть
(кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: личивши, личачи1. (кому-чому) гармонувати з зовнiшнiстю; бути до лиця2.... смотреть
-ить, недок. 1) кому, чому. Гармонувати з зовнішністю; бути до лиця. 2) кому, чому і без додатка. Відповідати установленим правилам, звичаям, певному ... смотреть
-ить, недок. 1》 кому, чому. Гармонувати з зовнішністю; бути до лиця.2》 кому, чому і без додатка. Відповідати установленим правилам, звичаям, певному ... смотреть
【未】1) 相宜, 相配, 合适2) 相当, 恰当; 应该Тобі не личить так говорити 你不该这样说
[łyczyty]дієсл.pasować
(tylko 3 osoba) 1. licować це не личить to nie wypada, to nie uchodzi 2.pasować, być twarzowym тобі це не личить nie jest ci w tym do twarzy
ли́чити[личиетие]-чиет'
1) быть похо́жим, походи́ть, сма́хивать 2) подоба́ть, прили́чествовать 3) идти́, быть к лицу́ 4) прихора́шивать
1) быть к лицу, идти, разг. пристать (только в прош. вр.) 2) (быть приличным) подобать, быть к лицу, пристать
неос, (кому) пасувати, г. лицювати; (бути пристойним — ще) випадати, приставати, годитися, подобати.
Ли́чити, -чить кому
(гармонувати з чимось) пасувати, підходити// бути до лиця.
ли́чити дієслово недоконаного виду
{ли́чиетие} -чиет.
cro ličiti na nekoga укр бути схожим