МІЗИНЧИК

і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл. Дуже мало, трохи. Інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (не побачить) (О. Левада). ні на мізи́нчик. Ні на мізинчик не збреше (З усн. мови). ма́мин мізи́нчик, жарт. Наймолодша в сім’ї дитина. Дитину називали маминим мізинчиком (З усн. мови); // Малий на зріст. Я на брата схожий і з обличчя, тільки звуся досі “мамин мізинчик”, бо я ніяк не росту (Ю. Яновський).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

МІЗОК →← МІЗИНЕЦЬ

Смотреть что такое МІЗИНЧИК в других словарях:

МІЗИНЧИК

МІЗИ́НЧИК, а, ч.Зменш.-пестл. до мізи́нець.[Марина:] Ось слухайте ж мене, мої голубочки, всю чисту правду буду вам казати – не збрешу ні на от стілечки... смотреть

МІЗИНЧИК

-а, ч. Зменш.-пестл. до мізинець.

МІЗИНЧИК

імен. чол. роду

МІЗИНЧИК

див. дитина

МІЗИНЧИК

Мізи́нчик, -ка; -чики, -ків

МІЗИНЧИК

-а, ч. Зменш.-пестл. до мізинець.

МІЗИНЧИК

мізи́нчик іменник чоловічого роду

МІЗИНЧИК

мізинчик, -а

T: 118