МІНЯТИ

міня́ти личи́ну (шкі́ру), зневажл. Інакше себе поводити й набувати іншого вигляду; маскуватися, пристосовуватися. — Міняють (недруги) личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… (О. Гончар); Нітрохи не збентежився (Ясь), коли Василь став на порозі. Сміх ще не зійшов з його товстих губ, тільки малі очі часто забігали. “Вміє гусінь міняти личину”,— подумав Василь і привітався (Р. Іванчук); Фашизм не так-то просто здає позиції. Міняє шкіру, заповзає в нори (О. Гончар). міня́ти шкі́ру, як оде́жу. Лютість така в серці була .. на всіх тих людців, які шкіру міняють, як одежу. І нашим і вашим (З газети). міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); (Марфуша:) Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький). міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).