МЕЛЬКНУТИ

майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т. ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос. Хтось раптом подумав про що-небудь. “Значить, висота наша!” — майнуло в голові Черниша (О. Гончар); “Ану ж би туда (туди) зайти”,— мелькнуло Панькові в голові (Л. Мартович); “А чи знаєш,— мигнуло в Захаровій голові,— може, й при ротному він на свій розсуд розcтавляв бійців, керував обороною мосту” (Іван Ле). мигну́ти (мелькну́ти) п’я́тами, жарт. Швидко побігти. Половина пластунів мигнула п’ятами й понеслась за тракторами (М. Трублаїні). ті́льки хвосто́м мелькну́ти, ірон. Дуже швидко піти, поїхати, побігти, втекти, зникнути і т. ін. звідкись. — Весною, як натиснуть наші невичерпні резерви,— німець тільки хвостом мелькне (А. Хорунжий). ті́льки хво́стиком мелькну́ти. — Прибор чаю… живо! — скомандував Проценко. Прислужник тільки хвостиком мелькнув і зразу скрився (Панас Мирний); — Дурне мишеня, — сказала Тоня і так перелякала її цим, що та тільки хвостиком мелькнула (Г. Епік).