Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не... смотреть
МЕ́РЛИЙ, а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко.Мертвий (у 1 знач.); померлий.Покинь живе, та шукай мерлого! (Номис);Прочуємо, що десь мерлу знайдено –... смотреть
-а, -е, перев. у знач. ім., розм., рідко. Мертвий (у 1 знач.); померлий.
-а, -е, перев. у знач. ім. , розм. , рідко.Мертвий (у 1 знач. ); померлий.
ад'єктив
ме́рлий прикметник розм.