Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КА... смотреть
МИГОТІ́ТИ, ти́ть і МИГОТА́ТИ, о́че, недок.Підсил. до мигті́ти.Миготять в вікнах вершечки дерев, синій дим з тютюну снує у вагоні основу (М. Коцюбинськи... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: миготівши, миготячимелькатьДеепричастная форма: мелькая
-тить і миготати, -оче, недок. Підсил. до мигтіти.
миготі́ти[миегоут’ітие]-готит', -гот'ат'
【未】1) 隐约显出, 模糊地出现2) 闪烁, 闪现; 偶然出现
= мигтіти 1) мелькать 2) (светиться) мигать; мерцать, дрожать, трепетать; (слегка) брезжить, брезжиться; сверкать
див. блищати; вирувати; дрижати
-тить і миготати, -оче, недок. Підсил. до мигтіти.
To flicker, to glimmer, to gleam, to twinkle
Blinka, blixtra, glimta, glittra, skimmra
Blinke, flimre, glitre, skimre
миготі́ти дієслово недоконаного виду
Blinke, flimre
{миегоуті́тие} -готи́т, -гота́т.
Трымцець
трымцець
трымцець
ციმციმი