Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
МОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії.Слідчий довго чогось моргав запаленими віями (Ю. Збанацький);// Швидко... смотреть
БЛИ́СКАТИ (чим і без додатка — уривчасто, з перервами світити; посилати короткі світлові сигнали), БЛИ́МАТИ, МИГА́ТИ, МОРГА́ТИ розм. То поїзд лине з гу... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії. || Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі). 2) до кого, на кого, кому... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1》 Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії.|| Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі).2》 до кого, на кого, ком... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: моргавши, моргаючиморгатьДеепричастная форма: моргав, моргая
недок. моргати, док. моргнутиto blink, to wink, to twinkle; to nict(it)ateоком не моргнувши — without batting an eyelid
(очима) кліпати, лупати, підморгувати, п. ф. морг; (- світло — ще) блимати; п-к -АЮЧИИ, що моргає, звиклий моргати, радий підморгнути, моргун, моргучий, д. моргосліпий, (- світло) мерехтливий, миготливий, блимкий.... смотреть
[morhaty]дієсл.Mrugać
Морга́ти, -га́ю, -га́єш; моргну́ти, -гну́, -гне́ш на кого, до кого
【未】1) 眨眼2) 向…使眼色
несов. - моргати, сов. - моргнути моргать, моргнуть, мигать, мигнуть
див. залицятися
морга́ти дієслово недоконаного виду
Blinka
Blunke
Лыпаць
-аю, -аєш mrugać
лыпаць
лыпаць