Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВІДКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., що.1. Відкинути за кілька або багато разів.Артем уже відкидав землю з прямокутного виступу (В. Владко);Могилу Івана Іванович... смотреть
ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИ розм., ВІДТ... смотреть
I відк`идати-аю, -аєш, недок., відкинути, -ну, -неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь. || Різким рухом відстороняти, відшт... смотреть
I відк`идати-аю, -аєш, недок. , відкинути, -ну, -неш, док. , перех. 1》 Кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь.|| Різким рухом відстороняти, від... смотреть
недок. відкидати, док. відкинути1) to throw (to cast, to fling) off (away); to toss (away, off, down); (верх машини) to fold back; (портьєру) to rip as... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: відкидавши1. вiдкинути за кiлька разiв2. лежачи, безвладно вiдвести вбiк ногу, руки, головуотвер... смотреть
I несов. - відкидати, сов. - відкинути 1) отбрасывать, отбросить, откидывать, откинуть; отшвыривать, отшвырнуть; опрокидывать, опрокинуть (воен.: сбивать с позиций) відкидати голову — откидывать, откинуть голову, запрокидывать, запрокинуть голову 2) (отгибать, отводить в сторону) отвёртывать, отвернуть, откидывать, откинуть; отпахивать, отпахнуть (полу) 3) (не принимать чего-н.) отклонять, отклонить, отвергать, отвергнуть 4) (только несов.: не признавать чего-н.) отрицать II несов. - відкидати, сов. - відкидати (в сторону) отбрасывать, отбросить, разг. отбросать (в несколько приёмов), откидывать, откинуть, откидать (в несколько приёмов); разг. отшвыривать, отшвырнуть, отшвырять (в несколько приёмов) відкидати сніг — (без указания от чего) чистить снег... смотреть
【未】1) 扔开, 抛开, 掷开2) 向后仰Відкидати голову 仰头3) 击退4) 掀开, 撩开(衣襟, 被子等的一部分)5) 不接受, 拒绝Відкидати пропозицію 拒绝建议6) (只用未完成体) 否认
(вбік) кидати; (волос) відгортати; (голову) закидати; (сумнів) облишати; (від себе) відштовхувати, відчужувати; (наклеп) відхиляти; (теорію) відмовлятися від чого, нехтувати що, о. викидати за борг; (ворога) відганяти, давати одкоша кому; (рахуючи) віднімати, мінусувати.... смотреть
[widkydaty]дієсл.odrzucać
abnegate, discard, overrule, rebut, refuse, repel, throw out a charge, turn down
відкидати дієсл. reject; repulse; refuse;\~ звинувачення repudiate a charge;
відки́дати дієслово доконаного виду відкида́ти дієслово недоконаного виду
див. відмовляти; перечити
Afvise
-аю, -аєш odrzucać
reject terrorist demands
override a claim, reject a demand, turn down a demand
reject a demarche
negative evidence
reject claims
deny prosecution, repudiate a charge, refute charges, repel accusation, waive indictment
banish suspicion
refuse sexual advances
reject ultimatum