НАСТОРОЖИТИСЯ

ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

НАСТОРОЖУВАТИ →← НАСТОРОЖИТИ

Смотреть что такое НАСТОРОЖИТИСЯ в других словарях:

НАСТОРОЖИТИСЯ

НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (внутрішньо зосереджуватися, мобілізуючи свою увагу, дух, моральні сили перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ... смотреть

НАСТОРОЖИТИСЯ

насторожи́тися[насторожитиес'а]-роужус'а, -жис':а, -жиц':а, -жиемос'а, -жиетес'а, -жац':а; нак. -жис'а, -роуж'іц':а

НАСТОРОЖИТИСЯ

недок. насторожуватися, док. насторожитися(прям. і перен.) to become suddenly attentive, to prick up one's ears

НАСТОРОЖИТИСЯ

НАСТОРОЖИ́ТИСЯ див. насторо́жуватися.

НАСТОРОЖИТИСЯ

див. насторожуватися.

НАСТОРОЖИТИСЯ

{насторожи́тиеса} -роужу́са, -жи́с:а, -жи́ц:а, -жиемо́са, -жиете́са, -жа́ц:а; нак. -жи́са, -роужі́ц:а.

НАСТОРОЖИТИСЯ

【完】 见 насторожуватися

НАСТОРОЖИТИСЯ

насторожи́тися дієслово доконаного виду

НАСТОРОЖИТИСЯ

див. насторожуватися.

T: 134