Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́Ч... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: віднявши1. забрати, вiдібрати що-небудь силою2. вiдвести, вiдхилити вiд чогось (про ру... смотреть
недок. віднімати, док. відняти1) to take away (off, from); (позбавляти) to bereave of2) мат. to subtract
ВІДНЯ́ТИ див. відніма́ти.
Відняти См. Віднімати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 221.
Відня́ти, відніму́, відні́меш, краще вживати відійму́, віді́ймеш
див. віднімати.
【完】 见 віднімати
Уварвацьутрымаць
-німу, -німеш, відійняти -дніму, -днімеш odjąć, odebrać
відня́ти дієслово доконаного виду
Fradrage
див. віднімати.
уварвацьутрымаць
уварваць утрымаць
сов. от віднімати
Відібрати землі
Відібрати землі