Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВІВТА́Р (у давніх народів — місце для жертвоприношень), ЖЕРТО́ВНИК, ОЛТА́Р заст. Скоро завважила (жертва) батька, що край вівтаря похилився В тузі незм... смотреть
ОЛТА́Р, я́, ч.Те саме, що ві́вта́р.Іфігенія ворушить багаття на олтарі, щоб ясніше горіло, поправляє покраси (Леся Українка);Олтар зостався од старої ц... смотреть
-я, ч., церк. Те саме, що вівтар.
[ołtar]ч.ołtarz
олтар малтарь
імен. чол. родуалтарь
Chancel; (перен.) altar
Східна частина храму, де міститься престол
-я, ч. , церк. Те саме, що вівтар.
(лат. — підвищення) Те саме, що і вівтар.
олта́р іменник чоловічого роду
Вівтар
Altare
Alter
Alter
див. вівтар
საკურთხეველი
м.алта́рь
олтар, -я