Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВІ́ДСІЧ, і, ж.1. Рішучий опір, протидія кому-небудь.Він відчув настороженість валіде і зрозумів, що вона зготовилася на випадок чого і до відсічі, і до... смотреть
О́ПІР (протидія кому-, чому-небудь; боротьба з кимось, чимось), СПРО́ТИВ, ОПЕРТЯ́ рідше, ПЕРЕКІ́Р розм.; ВІ́ДСІЧ (рішуча протидія силою). Провідна риса... смотреть
(кого/чого, кому/чому) імен. жін. роду, тільки одн.1. рiшучий опiр кому-небудь2. рiзка вiдповiдь, гостре запереченняотпор кого-чего кому-чему сущ. муж... смотреть
-і, ж. 1) Рішучий опір кому-небудь. 2) Різка відповідь, гостре заперечення. Давати відсіч.
【阴】1) 回击, 反击, 击退; 抵抗Дати відсіч 回击, 击退; 制止2) 驳斥
Ві́дсіч і о́дсіч, -чі, -чі, -ччюо́дсіч і ві́дсіч, -чі, -чі, -ччю; -січі, -чей
1) отпор давати, дати відсіч — давать, дать отпор; осаживать, осадить, одёргивать, одёрнуть 2) (ответ, содержащий в себе выговор, строгое возражение и осуждение) отповедь... смотреть
Rebuff, repulse; (дотепним словом) retortдати відсіч — to rebuff, to repulse, to drive back
-і, ж. 1》 Рішучий опір кому-небудь.2》 Різка відповідь, гостре заперечення. Давати відсіч.
Motstand, resistans
Motstånd, resistans
Modstand, resistans
ві́дсіч іменник жіночого роду
წინააღმდეგობა
-і ż odsiecz