Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ПИ́СОК, ска, ч., розм.1. Те саме, що обли́ччя 1.Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (П. Панч);Батьки наводили Жм... смотреть
МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васил... смотреть
пи́сок (писк) 1. обличчя (м, ср, ст): Я приступив до нього, стиснув його правицю, поцілував його три рази “в писок” і весело і бадьоро сказав: “Як почуваєш себе?” (Шухевич)|| = лице◊ в пи́сок заїхати вдарити в обличчя (м, ср, ст)|| = засервувати під око ◊ в пи́сок па́льнути = в пи́сок заїхати (ср) ◊ в пи́сок стрілити = в пи́сок заїхати (м) ◊ діста́ти по пи́ску бути побитим (ст): Ці кроки наближаються щораз ближче й ближче. Врешті, зрівнюються з ним. І так ні сіло ні впало він може дістати по писку серед темної ночі. І навіть не знатиме, від кого і за що (Тарнавський З.) ◊ замо́рдити пи́сок → "замордити" ◊ на зло́маний пи́сок (писк) миттю, швидко (ст): Та він навіть не зблід, виліз знову на своє місце, глянув униз, підсміхнувся і ствердив, що це ладний кавалок дороги летіти так на зломаний писок вдолину (Тарнавський З.) ◊ наби́ти по пи́ску = в пи́сок заї́хати (ст): Пані Фінк вже давно немає в кімнаті. Вона вже встигла нагодувати дітей, набити по писку Зельмана – молодого челядника, який, замість бавити Монька, щипав його в задок (Тарнавський З.) ◊ покле́пати пи́сок = в пи́сок заї́хати (ст) ◊ ша́рий писк вул., ірон., жарт. = пи́сок 1 (ст) 2. вул. рот (м, ср, ст)|| = брама ◊ да́ти пи́ска вул. дозволити поцілувати (ср, ст)|| = дати бузі ◊ де́рти пи́сок вул. кричати; верещати (ср, ст): Маринка, замість сидіти тихо, почала дерти писок і протестувати. Справа могла розгорнутися в грубшу авантюру, але завдяки вродженому тактові Михайла все скінчилося спокійно (Тарнавський З.)||дерти морду ◊ з пи́ском поста́витися = пискува́ти сваритися, не змовчати (ст) ◊ загляда́ти до пи́ска 1. дуже уважно слухати співрозмовника (ст) 2. надмірно цікавитися життям людини (ст): Я му до писка не заглєдаю, може, він тєжко гарує, жи так доробивси (Авторка) ◊ залякєрува́ти пи́сок вул., знев. випити надмір алкоголю; впитися, сп'яніти (м, ср, ст)|| = влюлятися ◊ замкну́ти пи́сок вул. замовкнути (ст): Якби так на тебе, то я би замкнув писок! (Лисяк)|| = замкнути браму ◊ лам писк вул. забирайся геть (ст)|| = гуляй звідси ◊ неви́парений пи́сок вул. про язикату людину (ст): Подумай, мама в хаті, а мій братисько – ну, невипарений писок – почав щось натякати, оттак з ласки на потіху, щоб було веселіше (Нижанківський) ◊ Нема до кого пи́сок отворити немає до кого слова сказати (ст): – А тут що? Санаторія? Бігме, навіть нема до кого писка отворити!.. (Нижанківський) ◊ пи́сок на колодку замовкни; будь тихо (ст): Але тепер писок на колодку, слухайте всі. Розповім вам, скільки разів і кому я вже присяги складав (Лисяк)|| = не дзявкай ◊ піти́ з пи́ском сваритися (ср, ст)|| = авантуруватися ◊ стули́ти писк = стули́ти пи́сок: Стуль си писк, старе пудло! Зара договоришся! (Авторка) ◊ стули́ти пи́сок замовкнути (Лучук) (ст)|| = замкнути браму ◊ то таки́й жид з пи́ском → "жид" ◊ трима́ти пи́сок за́мкненим на колодку \ мовчати, не розголошувати таємниць (ст): Знав, що з Климом може бути певний – і був певний. Клим горів справою, але тримав писок замкнений на колодку на чотири спусти (Тарнавський З.)|| = блят бути ◊ ходи́ти з позав'я́зуваним \ пи́ском → "ходити" ●як дам ти ми́тков по пи́ску так кажуть, обурюючись чиїмись висловлюваннями (лайка)... смотреть
Мені так, якби хто у лице дав.Дуже застидався. Стало соромно.Не криви писки коло чужої миски.При чужім столі не перебирай, а їж те що дали.Ніхто нікому... смотреть
-ска, ч., розм. 1) Те саме, що обличчя 1). || вульг.Потворне, бридке обличчя. 2) Те саме, що морда 1). 3) діал. Рот. || Губи тварини.
-ска, ч. , розм. 1》 Те саме, що обличчя 1).|| вульг. Потворне, бридке обличчя.2》 Те саме, що морда 1).3》 діал. Рот.|| Губи тварини.
[pysok]ч.pysk
імен. чол. роду
Писок [14, с. 257] – “рот” [СБГ, ІІ, с. 63]; [ІЦ-2009]
разг. 1) лицо; морда (у животного) 2) рот; глотка, горло
див. лице
Пи́сок, -ска; пи́ски, -сків
пи́сок іменник чоловічого роду розм.
Рот (зневажливо)
пасть лице
писок, -ска
рот