Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ПОВІ́РИТИ¹, рю, риш, док.1. Прийняти що-небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим.Розказав би про те лихо, Та чи то ж повірять! (Т. Шевченко);А чи д... смотреть
ВІ́РИТИ (бути впевненим у чому-небудь, йняти віри; бути релігійним), ВІ́РУВАТИ. — Док.: пові́рити, уві́рувати (вві́рувати). Та любо вірити, що знов зем... смотреть
I -рю, -риш, док.1) Прийняти що-небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чому... смотреть
I -рю, -риш, док. 1》 Прийняти що-небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим.|| Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді.|| Дістати певність у ч... смотреть
(тк. док., комусь) to believe; (у щось) to believe in; to credit, to give credit (to)хто міг би повірити? — who would have believed it?повір мені, що .... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: повіривши1. прийняти щось за істину, вважати дійсним, існуючим2. відчути довір'я до когось3. поча... смотреть
пові́рити[поув’іриетие]-р'у, -риеш; нак. -в'ір, -в'іртеи
пові́рити 1 дієслово доконаного виду прийняти за істину; відчути довір'я пові́рити 2 дієслово доконаного виду звірити щось потаємне; доручити; давати в борг; перевірити... смотреть
[powiryty]дієсл.powierzyć
Пові́рити, -ві́рю, -ві́риш, -ві́рять; пові́р, -ві́рмо, -ві́рте
-рю, -риш uwierzyć, zaufać; powierzyć повір мені wierz mi, uwierz mi, zaufaj mi
【完】 见 вірити
див. вірити
{поуві́риетие} -ру, -риеш; нак. -ві́р, -ві́ртеи.
поверить; книжн. уверовать