Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ПОВО́ДИТИ¹, джу, диш, недок., ПОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. пові́в, вела́, ло́; док.1. без прям. дод. Робити рух, ворушити чим-небудь.А як було вдарят... смотреть
I -джу, -диш, недок., повести, -еду, -едеш; мин. ч. повів, -вела, -вело; док.1) неперех. Робити рух, ворушити чим-небудь. || Проводити чим-небудь по ч... смотреть
РУ́ХАТИ (робити рухи якою-небудь частиною тіла), ВОРУШИ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ДВИ́ГАТИ, ЗДВИГА́ТИ, ЗДВИ́ГУВАТИ, ВОДИ́ТИ, ПОВО́ДИТИ. — Док.: ру́шити, ворухну́... смотреть
ПОВО|ДИТИ (6*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Подстрекать, подговаривать, подбивать: а на то дѣло ѡканѣное не много поводитъ. ГрБ № 317, 40–60 XIV; Ст҃ославъ Всеволод... смотреть
I -джу, -диш, недок. , повести, -еду, -едеш; мин. ч. повів, -вела, -вело; док. 1》 неперех. Робити рух, ворушити чим-небудь.|| Проводити чим-небудь... смотреть
I пов`одитидив. повести IIвін і бровою не повів — he did not turn a hairII повод`ити(док. від водити) to walkповодити коня — to walk a horse
пово́дити 1 дієслово недоконаного виду ворушити пово́дити 2 дієслово недоконаного виду дотримуватися певної поведінки поводи́ти дієслово доконаного виду водити певний час... смотреть
I в соч. - поводити себе II несов. - поводити, сов. - повести; (чим, реже що) поводить, повести (чем), несов. водить (чем)
maintain dignity
обманути
1) сле́довать за ке́м-либо, сле́довать приме́ру 2) отклоня́ться
acquit, behave oneself, behave, deport, conduct oneself, conduct, demean, do
1) (о поведении) вести себя, держать себя, держаться (о людях) 2) (з ким); вести себя [обращаться] (с кем)
act out of character
Виявляти себе у взаєминах з іншими людьми. «Учителя сьогодні найбільше радувало те, як поводить себе Ліда Шепель». (О. Донченко.) «Та доки ми будемо па... смотреть