Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
ВІДБИРА́ТИ (доводити до втрати кимось певних властивостей, якостей, почуттів і т. ін.), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ. — Док.: відібра... смотреть
недок. позбавляти, док. позбавитиto deprive, to bereave, to rob, to defraud (of); (прав) to divest; (майна, володіння судом) to evictпозбавити волі — t... смотреть
Адабрацьвыратавацьзабрацьзапярэчыцьпярэчыцьратаваць
[pozbawyty]дієсл.pozbawić
ПОЗБА́ВИТИ див. позбавля́ти.
див. позбавляти.
адабрацьвыратавацьзабрацьзапярэчыцьпярэчыцьратаваць
【完】 见 позбавляти
адабраць выратаваць забраць запярэчыць пярэчыць ратаваць
син. позбавити когось свого товариства: бортонути, відшити.
позба́вити дієслово доконаного виду
див. позбавляти.
-влю, -виш pozbawić
сов. от позбавляти
убити