ВІРИТИ

не ві́рити / не пові́рити (свої́м (вла́сним)) оча́м. Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський); Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка... Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (А. Шиян); — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук); — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам... Виграв!!! (О. Гончар). не ві́рити / не пові́рити (свої́м (вла́сним)) ву́хам. Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов); — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак); — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ВІРНИЙ →← ВІРА

Смотреть что такое ВІРИТИ в других словарях:

ВІРИТИ

ВІ́РИТИ, рю, риш, недок.1. у що і без дод. Бути впевненим, переконаним у чому-небудь.[Хвора:] Нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привик... смотреть

ВІРИТИ

ВІ́РИТИ (бути впевненим у чому-небудь, йняти віри; бути релігійним), ВІ́РУВАТИ. — Док.: пові́рити, уві́рувати (вві́рувати). Та любо вірити, що знов зем... смотреть

ВІРИТИ

Вір Богу та своїм очам і то не дуже.І очі можуть ввести в блуд. І очі можуть помилитися.Вірить, як турок у місяць.Вірить дуже. Магомедане моляться, як ... смотреть

ВІРИТИ

-рю, -риш, недок. 1) у що та без додатка. Бути впевненим, переконаним у чому-небудь. || у кого. Бути впевненим у кому-небудь, вважати когось гідним до... смотреть

ВІРИТИ

To believe, to have faith in; (довіряти) to trustвірити комусь — to have confidence in, to give credit to, to trust; to give credence (to)вірити на сло... смотреть

ВІРИТИ

-рю, -риш, недок. 1》 у що та без додатка. Бути впевненим, переконаним у чому-небудь.|| у кого. Бути впевненим у кому-небудь, вважати когось гідним до... смотреть

ВІРИТИ

【未】 信, 信仰, 相信, 有信心; 信任, 信赖Вірити в Бога 信仰上帝Він вірить у мене 他信任我Вірити словам 相信(某人) 的话Вірити власним очам 相信自己的眼睛Вірити на слово 完全相信(某人) 的话; (对某人) ... смотреть

ВІРИТИ

Повірити, вірувати, довіряти, довірятися, звірятися (на чиюсь доброту), надіятися, покладатися (на кого)Фразеологічні синоніми: брати на віру; вірити в... смотреть

ВІРИТИ

[wiryty]дієсл.1) ufać2) wierzyćвірити в Бога — wierzyć w Boga

ВІРИТИ

ві́рити[в’іриетие]-р'у, -риеш; нак. в'ір, в'іртеи

ВІРИТИ

йняти віру; (у кого) мати віру, покладатися на; (кому) довіряти; (у Бога) вірувати; (у краще) не тратити надії на; (сліпо) брати на віру.

ВІРИТИ

ві́рити:◊ бре́ше і сам собі́ не ві́рит → "брехати" ◊ не все́му вір, що чу́єш умій відрізняти правду від брехні (Франко)

ВІРИТИ

Ві́рити, ві́рю, ві́риш, ві́рять; вір, ві́рмо, ві́рте

ВІРИТИ

-рю, -риш wierzyć мені не віриться wierzyć się nie chce, nie wierzę

ВІРИТИ

{ві́риетие} -ру, -риеш; нак. вір, ві́ртеи.

ВІРИТИ

ві́рити дієслово недоконаного виду

ВІРИТИ

Верыць

ВІРИТИ

верить; веровать

ВІРИТИ

რწმენა

ВІРИТИ

верыць

ВІРИТИ

верыць

T: 258