ПОПОЛОСКАТИ

пополоска́ти / полоска́ти в ро́ті (зу́би, го́рло і т. ін.) чим і без додатка, жарт. Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Та й де їм (молодим), вишкваркам, горілку ту круглять (пити) .. Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський); (Денис:) Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини (горілки), щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ПОПОМЛІТИ →← ПОПОЛАМАТИ

Смотреть что такое ПОПОЛОСКАТИ в других словарях:

ПОПОЛОСКАТИ

МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось... смотреть

ПОПОЛОСКАТИ

ПОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, що.Док. до полоска́ти.Так-сяк дотяглася вона туди, пополоскала, позв'язувала і стала п'ястися на гору (Л. Яновська);– Пополо... смотреть

ПОПОЛОСКАТИ

-ощу, -ощеш, перех. Док. до полоскати.

ПОПОЛОСКАТИ

(білизну) to rinse (out); (горло) to gargle

ПОПОЛОСКАТИ

-ощу, -ощеш, перех. Док. до полоскати.

ПОПОЛОСКАТИ

пополоска́ти дієслово доконаного виду

T: 504