Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
Почати (2) 1. Начать что-л. делать, приступить к действию: И рече Гзакъ къ Кончакови: Аще его (Владимира) опутаевѣ красною дѣвицею, ни нама будетъ соко... смотреть
177 Почати (2) 1. Начать что-л. делать, приступить к действию: И рече Гзакъ къ Кончакови: Аще его (Владимира) опутаевѣ красною дѣвицею, ни нама буде... смотреть
ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖ... смотреть
див. починатипочати пити — to take to drinkпочати з того, що це неправильно — it is wrong to begin withвін почав працювати — he began (started) working... смотреть
Поча́ти. Робити, діяти.● Що з тим почати - що з тим діяти, як бути, як повестися. Неначе злочинство, крила се в своїй молодій смутній душі, не знаючи, що з тим почати, та купала ту свою любов ночами в своїх сльозах (Коб., Земля, 279) // пол. począć - почати, co ja pocznę - що вдіяти, як мені бути.... смотреть
[poczaty]дієсл.rozpocząć, zacząć
Адлётпачатакпачацьпачынацьраспачацьусчаць
ПОЧА́ТИ див. почина́ти.
див. починати.
Поча́ти, почну́, -не́ш; поча́в, -ла́; -почни́, -ні́ть
【完】 见 починати
адлётпачатакпачацьпачынацьраспачацьусчаць
адлёт пачатак пачаць пачынаць распачаць усчаць
поча́ти дієслово доконаного виду
-ну, -неш zacząć zob. починати
див. починати.
сов. от починати
launch an offensive