ПРИШПИЛИТИ

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ПРИШПИЛЮВАТИ →← ПРИШИТИЙ

Смотреть что такое ПРИШПИЛИТИ в других словарях:

ПРИШПИЛИТИ

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУ... смотреть

ПРИШПИЛИТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пришпилившипришпилитьДеепричастная форма: пришпилив

ПРИШПИЛИТИ

пришпили́ти 1. причепити, прикріпити (м, ср, ст): Як дружка пришпилила тобі бу́кет, то ти вже правдивий весільний гість (Авторка)2. вул. поставити на місце; приструнчити (ср): Ти чуєш? Але Монах (Монах є файний хлоп!) зараз його пришпилив (Нижанківський)||приперти до стіни... смотреть

ПРИШПИЛИТИ

ПРИШПИЛИ́ТИ див. пришпи́лювати.

ПРИШПИЛИТИ

недок. пришпилювати, док. пришпилитиto pin, to fasten

ПРИШПИЛИТИ

Пришпилити См. Пришпилювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 454.

ПРИШПИЛИТИ

див. пришпилювати.

ПРИШПИЛИТИ

Пришпили́ти, -лю́, -пи́лиш, -лять

ПРИШПИЛИТИ

пришпили́ти дієслово доконаного виду

ПРИШПИЛИТИ

пришпилити

ПРИШПИЛИТИ

див. пришпилювати.

ПРИШПИЛИТИ

сов. от пришпилювати

ПРИШПИЛИТИ

причепити

T: 105