прищикну́ти язика́ кому і без додатка. Змусити когось перестати говорити про кого-, що-небудь; обірвати на слові. Прищикнула, як то кажуть, язика та й замовкла (З усн. мови); прищикну́ти язичка́. Поєдинок цей продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Григорій Тютюнник).