ПРОБИТИ

годи́на проби́ла чия. Настав вирішальний момент, період у чиємусь житті. Що ж чекає його — втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб’є його година (І. Багряний). дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін.) / пробра́в (пройня́в, проби́в і т. ін.) кого. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. За кождим (кожним) шелестом дрож його (Спориша) пробирає (І. Франко); Дрож пробив Андрійка. “Заремба не в городі, значить, він може бути і тут! — А якщо він тут, то, певно, задумує щось погане…” (Юліан Опільський). дрож сі́пає. Його (Гвоздяєва) сіпає дрож. По мертвотно пополотнілому обличчю градом котиться піт (Н. Тихий). пробива́ти / проби́ти собі́ доро́гу. Утверджуватися (про що-небудь). — Ну, це вступ. А далі — самокритика. Весела, щира, непідробна. Можети використати для часопису, якщо ідея самосміху проб’є дорогу (О. Бердник); І все ж нові засади насилу пробивають собі дорогу. Заважає насамперед — консерватизм мислення (З газети). проби́ти (грудьми́) доро́гу кому. Ціною великих зусиль домогтися чого-небудь або допомогти комусь у досягненні якоїсь мети. Любити своє дитя — це ще не все, ти зумій грудьми пробити йому дорогу (О. Гончар). проби́ти стіну́ чого, яку. Ціною великих зусиль здолати опір, добиваючись чогось. Саме представники .. неформальних об’єднань провели величезну роботу, аби .. пробити стіну бюрократичного перестрахувальництва й байдужості (З журналу); І першою наважилася пробити цю стіну газета «Молода гвардія». Ця стаття мала наслідки вибуху бомби (З журналу). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця чийого. Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до .. серця (глядача) (О. Довженко). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) в чому і без додатка. 1. Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу); Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець). 2. зі сл. собі́. Здобувати визнання; поширюватися. Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу); // Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький). проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу). час проби́в чого. Настав момент, що є початком чого-небудь. Вірили (військовополонені) вже, що час нашого повороту до активної збройної боротьби з ворогом таки проб’є і що він уже не за горами (В. Козаченко).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ПРОБЛЕМА →← ПРОБИРАТИСЯ

Смотреть что такое ПРОБИТИ в других словарях:

ПРОБИТИ

ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм.,... смотреть

ПРОБИТИ

Пробить — пробити (1) 1. Прорвать, пройти сквозь что-л., образовав русло: Ярославна рано плачеть Путивлю городу на заборолѣ, аркучи: О Днепре Словутицю... смотреть

ПРОБИТИ

проби́ти[пробитие]проубйу, -бйеш, -бйеимо, -бйеите

ПРОБИТИ

[probyty]дієсл.przebić

ПРОБИТИ

-б'ю, -б'єш 1. przebić 2. wybić, zadzwonić (o zegarze) ~ мур przebić mur, ~ шлях utorować drogę головою стіни не проб'єш głową muru nie przebijesz; zob... смотреть

ПРОБИТИ

ПРОБИ́ТИ див. пробива́ти.

ПРОБИТИ

1) проби́ть, пробива́ть, проломи́ть 2) надоеда́ть пробити некоме главу молбама, жалбама — надое́сть кому́-либо про́сьбами, жа́лобами

ПРОБИТИ

1) див. пробивати2) (про годинник) to strike

ПРОБИТИ

див. пробивати.

ПРОБИТИ

【完】 见 пробивати

ПРОБИТИ

Проби́ти, -б’ю, -б’єш; проби́й, -би́йте

ПРОБИТИ

{проби́тие} проубйу́, -бйе́ш, -бйеимо́, -бйеите́.

ПРОБИТИ

проби́ти дієслово доконаного виду

ПРОБИТИ

техн.; физ. пробивать, проделывать

ПРОБИТИ

див. пробивати.

ПРОБИТИ

сов. от пробивати

ПРОБИТИ СЕ

проби́ться, пробива́ться

T: 147