ПУСТИНЯ

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних (вулканічних) процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

ПУСТИТИ →← ПУСТИЙ

Смотреть что такое ПУСТИНЯ в других словарях:

ПУСТИНЯ

ПУСТИ́НЯ, і, ж.1. Те саме, що пусте́ля.Завиє голодний Звір в пустині, і повіє Ураган холодний (Т. Шевченко);Вузенька стежка, ледве помітна, як слід дик... смотреть

ПУСТИНЯ

БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКА підсил., ПУСТЕ... смотреть

ПУСТИНЯ

-і, ж. 1) Те саме, що пустеля. 2) заст. Запустіння.

ПУСТИНЯ

Пусте́ля, -лі, -лею; -те́лі, -те́ль і пусти́ня, -ні, -нею; -ти́ні, -ти́ньпусти́ня, див. пусте́ля

ПУСТИНЯ

пусти́ня[пустин'а]-н'і, ор. -неийу

ПУСТИНЯ

імен. жін. родупустыня

ПУСТИНЯ

-і, ж. 1》 Те саме, що пустеля.2》 заст. Запустіння.

ПУСТИНЯ

див. пустеля

ПУСТИНЯ

(велика посушлива рівнина) пустеля.

ПУСТИНЯ

пусти́ня іменник жіночого роду

ПУСТИНЯ

Пустеля

ПУСТИНЯ

{пусти́на} -ні, ор. -неийу.

ПУСТИНЯ

пустеля -і ż pustynia

ПУСТИНЯ

см. пустеля

T: 114