РОЗІРВАТИ

розрива́ти (рва́ти) / розірва́ти на шматки́ кого і без додатка. Нещадно розправлятися з ким-небудь, знищувати когось. Він би хотів на шматки розірвати й тітку, й дядька, і дітей їх (М. Коцюбинський). розірва́ти на маню́сінькі кусо́чки. — Гляди (чоловіче), щоб ти поділив його (гостинець) на частини, щоб кожному — достало — коли ж гаразд не поділиш — то тут тобі й амінь! Таки тут тебе і розірвемо на манюсінькі кусочки (Панас Мирний). розрива́ти / розірва́ти за́шморг який і без додатка. Долати труднощі; прориватися з ворожого оточення, з полону і т. ін. Сам хід подій підказував: треба діяти рішуче і негайно, аби розірвати отой зашморг, поки він ще не такий тугий. Але що саме треба робити? Як перехитрити гітлерівців? (І. Головченко та О. Мусієнко). хоч (на́дво́є) розірви́ся (перерви́ся). 1. Забагато роботи, клопоту і т. ін. для однієї людини. (Килина:) Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Леся Українка); — Максиме, як же ти двері навішуєш? — То покажіть,— просить Максим.— Мені ж треба йти ліжечка робити, хоч розірвись… (М. Зарудний); — А техніка ламається, а запчастин катма, а людей пучка, так що доводиться парити лоби, не скоро до хати приплентає. — Так, так,— підтакувала.— І Христя каже, що хоч розірвись (Є. Гуцало). хоч ру́ки розірви́. Хоч руки розірви! Тільки те й знай: тому їсти дай, того напувай (О. Ковінька). 2. Що не роби, все марно, безрезультатно. Так повелося на вічі — не захотіли слухати, хоч розірвися, не дадуть і рота роззявити (А. Хижняк).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

РОЗІРВАТИСЯ →← РОЗІПНУТИ

Смотреть что такое РОЗІРВАТИ в других словарях:

РОЗІРВАТИ

I. ПОРИВА́ТИ (припиняти стосунки, зв'язки з кимсь, чимсь), ПОРУ́ШУВАТИ (ПОРУША́ТИ), РОЗРИВА́ТИ, РВА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого-чого. — Док.: порва́ти, ... смотреть

РОЗІРВАТИ

РОЗІРВА́ТИ див. розрива́ти¹.

РОЗІРВАТИ

Зламацьперапынакрастрыбушыцьрасшастатьскасавацьсьляза

РОЗІРВАТИ

Розірва́ти:— крім прямого значення, тут ще: розважити [XII]— тут: розрадити [48]

РОЗІРВАТИ

див. розривати I.

РОЗІРВАТИ

зламацьперапынакрастрыбушыцьрасшастатьскасавацьсьляза

РОЗІРВАТИ

【完】 见 розривати

РОЗІРВАТИ

див. розривати

РОЗІРВАТИ

зламаць перапынак растрыбушыць расшастать скасаваць сьляза

РОЗІРВАТИ

Розірва́ти, розірву́, розі́рвеш, -рвуть

РОЗІРВАТИ

-рву, -ірвеш rozerwać; zerwać zob. розривати1

РОЗІРВАТИ

розірва́ти дієслово доконаного виду

РОЗІРВАТИ

див. розривати I.

РОЗІРВАТИ

сов. от розривати I

РОЗІРВАТИ

порывать, разрывать

T: 127