РОЗВЕСЕЛИТИ

і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти. Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар). ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка. Радувати, приносити задоволення; викликати добрий настрій, спокій у кого-небудь. Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький); Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко); (Василь:) Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок). ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський).