РЯДИТИ

суди́ти і (та) ряди́ти; суди́ти, ряди́ти. 1. Управляти, скеровувати. — Запорожці тепер перші пани на Вкраїні: понаставляв я їх сотниками й полковниками, судитимуть і рядитимуть вони по запорозьких звичаях усю Вкраїну (П. Куліш); (Пан:) Я вас розсуджу. Марусю, тобі казав: не смій уступатись, як я стану судить та рядить: я на те пан (М. Костомаров). 2. Роздумувати над чимось, розв’язувати яке-небудь питання, завдання і т. ін. Не вигадали поради й волосні. Судили, рядили — та окружному, а окружний — та губернаторові (Панас Мирний).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

РЯДНО →← РЯД

Смотреть что такое РЯДИТИ в других словарях:

РЯДИТИ

Рядить — рядити (2) 1. Судить; выносить судебный приговор: [Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ... заступивъ Корол... смотреть

РЯДИТИ

КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ)... смотреть

РЯДИТИ

РЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, недок.1. кого. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм.А ... смотреть

РЯДИТИ

ряджу, рядиш, недок. 1) перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм. 2) перех.... смотреть

РЯДИТИ

Ряди́ти. Керувати, заправляти. Так „розумно” (читай хитро) зробила “Народна Рада”, що чейже має більше “змысла“ (себто хитрости), як такі простодушні кацапи Кобиляньский і Козаркевич, бо в ній рядить Тиміньский, що, мовляв, не з одної печи хліба їв (Б., 1895, 12, 4); Я роблю все в найспокійніший спосіб, що лиш хата вимагає. Ряджу, виходжу за всякими справунками, що хто захоче, ряджу всім, а вночі я реву! (Коб., Листи, 121, 505-506)// пол. rządzić - керувати, давати лад.... смотреть

РЯДИТИ

ряджу, рядиш, недок. 1》 перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм.2》 перех... смотреть