Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»
СКРО́НЯ, і, ж.1. Бокова частина черепа від вуха до лоба.Дивлюсь на панну Анелю. Бліда, зігнулась .. Стискає долонями скроні (М. Коцюбинський);– Товариш... смотреть
СКРО́НЯ, ВИСО́К, СКРАНЬ діал. Високий, немолодий уже, сивина на скронях (О. Гончар); В голові стукає, неначе хто молотком в виски лупить (І. Нечуй-Леви... смотреть
імен. жін. родуанат.висок сущ. муж. рода
-і, ж. 1) Бокова частина черепа від вуха до лоба. 2) мн. Волосся, що росте на цих частинах черепа.
скро́ня[скрон'а]-н'і, ор. -неийу, мн. скрон'і, скрон'
[skrońa]ж.skroń анат.
-і, ж. 1》 Бокова частина черепа від вуха до лоба.2》 мн. Волосся, що росте на цих частинах черепа.
анат.temple
【阴】 颞颥, 太阳穴
Скро́ня, -ні, -нею; скро́ні, скронь
{скро́на} -ні, ор. -неийу, мн. скро́ні, скрон.
скро́ня іменник жіночого роду
Tinning
Tinning
Tinding
Скронь
Tempe
-і ż skroń
საფეთქელი
скронь
скронь
висок