СКРОПИТИ

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров’ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак); Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров’ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

СКРУТИТИ →← СКРОНЯ

Смотреть что такое СКРОПИТИ в других словарях:

СКРОПИТИ

БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТ... смотреть

СКРОПИТИ

СКРОПИ́ТИ див. скро́плювати.

СКРОПИТИ

Скропити См. Скропляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 144.

СКРОПИТИ

див. скроплювати.

СКРОПИТИ

скропити вул. побити (ст)|| = вигаратати

СКРОПИТИ

скропи́ти дієслово доконаного виду

СКРОПИТИ

див. скроплювати.

СКРОПИТИ

сов. от скроплювати

T: 134