СКРУЧУВАТИ

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський). скрути́ти / скру́чувати го́лову. 1. кому. Убити, знищити кого-небудь. Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім усім до Кармелюка спішити треба (Д. Косарик); // Уживається як погроза. (Жандарм:) Я кождому (кожному) голову скручу, хто би посмів з тебе сміятися (І. Франко). 2. Загинути або покалічитися. — Роби ти, що хоти (хочеш). Хоч голову скрути. Про мене (П. Гулак-Артемовський). скрути́ти / скру́чувати собі́ в’я́зи. 1. Покалічитися або вбитися; загинути. — Не скакати ж мені з оцієї кручі в море! .. Але ж я собі скручу в’язи! — крикнув Ломицький (І. Нечуй-Левицький). 2. Не справитися з чим-небудь. Вони, ці молоді інженери, не можуть критично поставитися до себе. Тому часто скручують собі в’язи (Ю. Шовкопляс).

Смотреть больше слов в «Фразеологічному словнику української мови»

СКУБТИ →← СКРУТИТИСЯ

Смотреть что такое СКРУЧУВАТИ в других словарях:

СКРУЧУВАТИ

СКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. СКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док.1. що. Крутячи, звивати що-небудь.Сучи аркан, Дурний султан, Та й скручуй тугенько! Бо туркам ... смотреть

СКРУЧУВАТИ

ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта... смотреть

СКРУЧУВАТИ

-ую, -уєш, недок., скрутити, -учу, -утиш, док. 1) перех. Крутячи, звивати що-небудь. || Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити, виго... смотреть

СКРУЧУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , скрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Крутячи, звивати що-небудь.|| Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити,... смотреть

СКРУЧУВАТИ

несов. - скручувати, сов. - скрутити 1) скручивать, скрутить; вить, свивать, свить (нитку, верёвку и т.п.); свёртывать, свернуть, разг. свертеть (вертя, скатывать в свиток; вращая, снимать); свинчивать, свинтить (по нарезке); сов. разг. отвертеть (вертя, оторвать) скручувати цигарку — скручивать, скрутить [сворачивать, свёртывать, свернуть] папиросу скрутити ключ — разг. свернуть ключ 2) (чем) скручивать, скрутить; связывать, связать (что с чем) 3) (делать неровным, сводить судорогой) разг. скрючивать, скрючить, корёжить, скорёжить 4) (перен. обессиливать; делать послушным) скручивать, скрутить скрутило (кого) — (о болезни) безл. разг. скрутило [схватило] (кого) • - скрутити в'язи - скрутити дулю... смотреть

СКРУЧУВАТИ

【未】1) 搓; 捻; 卷(绳﹑ 线等)Скручувати цигарку 卷烟卷Скручувати ключ 口把钥匙拧坏2) 捆, 绑3) 口使…弯曲, 使…翘4) 转使…无力, 使…衰弱◇ Скрутити в'язи 口 1) 拧死 2) 弄坏, 拆毁

СКРУЧУВАТИ

звивати, крутити; (прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суглоби хворобою) вивертати, скорчувати; (голову) відривати; (докупи) зв'язувати; (в дугу) згинати; (з дороги) звертати; дк. СКРУТИТИ, (- хворобу) виснажити вкрай; (бідою) замучити; (кого) приборкати; (пиху) угамувати, побороти; (зерно на жорнах) змолоти; (фільм) накрутити; (діло) обкрутити, упорати; (собі голову) ІД. загинути.... смотреть

СКРУЧУВАТИ

недок. скручувати, док. скрутитиto twist, to strand; to contort; (цигарку та ін.) to roll up; (руки вірьовкою) to truss, to pinionскрутити комусь в'язи... смотреть